При виборі мікродобрив в першу чергу звертаєте увагу на:

  • Вміст елементів в добриві
  • Ціну
  • Форму добрив
  • Екологічність
  • Всі показники

Print

Петрушка

save

Петрушка є однією з найпоширеніших культур для виготовлення приправ: вона є важливим інгредієнтом європейської, американської, африканської і східної кухонь. Її використовують як в свіжому, так і сушеному і рідше солоному вигляді. Крім того, що листя петрушки мають пряний смак, а гілочки служать чудовою прикрасою літніх салатів, вона ще й надзвичайно корисна. У її листках міститься вітаміну С у 5 разів більше, ніж у лимоні і апельсині, а також вітаміни В1, В2, К, РР, солі заліза, калію, магнію, кальцію, фосфору. 50 грамів цієї зеленої травички з легкістю забезпечують добову потребу людини у вітаміні С і каротині.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення петрушки комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1 рік

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.

2

Через 15 діб після появи сходів

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення та збільшення виходу зеленної продукції (товарна продукція через 30-40 діб після появи сходів).

3

Після кожного
зрізу

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення відростання зеленої маси шляхом інтенсифікації азотного живлення та покращення її якості (стимулювання накопичення вітаміну С).

2 рік

4

Через 5-10 діб після танення снігу

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення росту та розвитку, збільшення вегетативної маси (товарна продукція через 10-20 діб після розставання снігу).

5

Після кожного зрізу

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення відростання зеленої маси шляхом інтенсифікації азотного живлення та покращення її якості (стимулювання накопичення вітаміну С).

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Марганець.

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ  сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння (прискорення його проростання на 10-16 діб);
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб (борошниста роса, плямистість та ін.);
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню якості (зростає  вміст вітамінів, знижується вміст нітратів);
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%;
  • подовженню терміну зберігання зеленної продукції.
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

«РОСТОК» Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Підвищена скоростиглість зеленних культур надає їм особливої цінності. Рослини за короткий час формують велику масу зелені (за 20-50 днів), тому виносять з ґрунту багато поживних речовин. Коренева система цих культур  мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення їх макро- і  мікроелементами. За недостатньої забезпеченості рослин поживними речовинами неможливо отримати високі врожаї, а тому проведення позакореневих підживлень є важливим і ефективним заходом у технології вирощування зеленних культур.

Бор (B) Покращує надходження азоту в рослини. Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Мідь (Сu) Мідь відіграє важливу роль  в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив «РОСТОК» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

При використанні матеріалів цієї сторінки посилання на ROSTOK-UA.COM обов'язкове, для інтернет-видань - гіперпосилання, не закрите для індексації пошуковими системами.

Система Orphus Задати питання
Український Аграрний Ресурс, 2011-2015
Всі права захищені законом
При використанні матеріалів посилання на сайт www.rostok-ua.com обов'язкове.
Для інтернет-видань - гіперпосилання не закрите для індексації пошуковими системами.