Чи проводите Ви осіннє позакореневе підживлення мікродобривами пшениці озимої?

  • Так
  • Ні

Print

Капустяні

save

Капуста – важлива овочева культура, яка вражає споживачів своїми смаковими властивостями та видовим різноманіттям (капусти: білоголова, червоноголова, цвітна, брюссельська, броколі, кольрабі, савойська, пекінська та китайська).

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення капусти комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння*

«РОСТОК» Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу.

2

Пікірування (розсади) або проріджування (за висіву у відкритий ґрунт)

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення росту та розвитку.

3

Висаджування розсади або 5-7 листків

«РОСТОК» Макро

2

Формування більш розвиненої кореневої системи та надземної частини рослин, підвищення інтенсивності фотосинтезу на 10-40%.

«РОСТОК» Бор 1

4

Початок плодоутворення: закручування листків до середини (головчаста), до цвітіння (цвітна, броколлі), початок утворювання ріпки (кольрабі),  прищіплювання верхівкової бруньки  (брюссельська капуста)

«РОСТОК» Макро

2

Підвищення урожайності до 15% і поліпшення якості продукції.

«РОСТОК» Бор 1

* в Поліссі і в західних районах Лісостепу, а також для пізніх сортів капусти, які вирощуються безрозсадним способом (додаючи перегній - мульчування). Можливо проводити одночасно з протруюванням насіння;

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Мідь, «РОСТОК» Цинк та «РОСТОК»  Бор.

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб, включаючи чорну ніжку і гниль сердечка;
  • підвищенню якості продукції (вміст вітамінів, сухих речовин) та подовженню терміну її лежкості;
  • збільшенню урожайності культури на 10 -15%;
  •  отриманню 2-го врожаю.
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

«РОСТОК» Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

«РОСТОК» Цинк

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

«РОСТОК» Мідь

-

-

-

-

-

-

-

-

-

75

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ  є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Для живлення рослин родини капустяних велике значення мають мікроелементи: марганець, молібден, цинк, бор, мідь та ін. Мікроелементи активізують дію ферментів, підвищують холодостійкість рослин, зменшують непродуктивні витрати вологи.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

За недостатньої забезпеченості рослин мікроелементами неможливо отримати високі врожаї, саме тому проведення позакореневих підживлень є таким важливим і ефективним заходом у технології вирощування капустяних культур.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ  дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

При використанні матеріалів цієї сторінки посилання на ROSTOK-UA.COM обов'язкове, для інтернет-видань - гіперпосилання, не закрите для індексації пошуковими системами.

Система Orphus Задати питання
Український Аграрний Ресурс, 2011-2015
Всі права захищені законом
При використанні матеріалів посилання на сайт www.rostok-ua.com обов'язкове.
Для інтернет-видань - гіперпосилання не закрите для індексації пошуковими системами.