Чи проводите Ви осіннє позакореневе підживлення мікродобривами пшениці озимої?

  • Так
  • Ні

Print

Цибулеві культури

save

Цибулеві культури: цибуля ріпчаста, цибуля-шалот, цибуля-батун, цибуля багатоярусна, цибуля-порей, цибуля-шніт, цибуля-слизун, часник. Ці культури мають важливе значення для раціону людини, оскільки є корисними і вживаються в їжу у свіжому вигляді або готуються різноманітними способами.

Цибуля містить ефірну олію (до 0,15%), вітамін С, рибофлавін, тіамін, каротиноїди, фітинову, лимонну і яблучну кислоти, цукри (глюкоза, фруктоза, сахароза), флавоноїди, сполуки калію, заліза, марганцю, цинку, кобальту. У зв'язку з біологічними особливостями культури розроблені технології вирощування: цибулі ріпчастої з насіння в один рік, цибулі-сівка, цибуліріпчастої з сівка, як дворічній культурі,на насіння та цибулі на перо.

Цибуля-ріпка відрізняється підвищеними вимогами до родючості ґрунту. Вона займає середнє місце серед овочевих рослин за виносом елементів живлення з ґрунту, поступаючись коренеплодам, капусті та огіркам. Гострі сорти цибулі виносять більше елементів живлення, ніж солодкі. Загальний винос елементів мінерального живлення вищий за вирощування цибулі ріпчастої з насіння; тоді як за вирощування з сіянки ці показники менші. Надлишок азоту шкідливий для врожаю, так як він затримує визрівання цибулі і погіршує її зберігання, тому азотні добрива вносять у легкозасвоюваних формах тільки перед сівбою. Найбільш високі врожаї цибулі одержують при внесенні середніх доз мінеральних добрив у поєднанні із застосуванням перегною. Цибулеві культури добре реагують на внесення мікроелементів, особливо міді (15-30 г/10 м2), одночасно з мінеральними добривами. Наявність в цибуліріпки гірчичних олій, до складу яких входить сірка, свідчить про підвищену потребу в цьому елементі.

За вирощування цибулі на перо особливо важливим є проведення підживлень мікроелементами, оскільки цю культуру часто зовсім не удобрюють (урожай формується за рахунок відтоку поживних речовин із цибулини) або вносять добрива з урахуванням потреби наступної культури (для якої цибуля є попередником). Використання гербіцидів є забороненим. Тому проведення кореневих (за поливу) та позакореневих підживлень (протягом вегетації, закінчуючи за 2 тижні до збору зелені – довжина листків 20-25 см) є важливим. За вирощування в закритому ґрунті під культуру вносять (під основний обробіток): N - 180, Р - 50-70, К - 360, Мg - 50-60, Са - 80-100; літом: N - 140, Р - 50-70, К - 220, Мg - 40-55, Са - 80, та мікроелементи.

Цибуля-порей відносно невибаглива рослина, проте потребує гарного удобрення, яке забезпечить не тільки вчасне дозрівання врожаю, але і високу продуктивність культури.

Шалот має підвищені вимоги до родючості ґрунту, тому при вирощуванні необхідно використовувати легкодоступні форми добрив, у зв'язку з його скоростиглістю.

Вигонка зелені цибуль батун та шалот у закритому ґрунті проходить в 2 рази швидше, ніж з цибулі ріпчастої, а собівартість її в 3-4 рази нижче.

За вигонки часнику використовують озимі сорти, які формують більше зелені. Цибулини часнику містять ефірну олію, фітостерини, вітаміни, нікотинову кислоту, органічні кислоти, вуглеводи, полісахарид інулін, жирну олію, мінеральні речовини (калій, кальцій, натрій, магній, фосфор, залізо, марганець, цинк, йод, мідь). На 10 т врожаю часник із ґрунту виносить 40 кг азоту, 12 — фосфору і 30 кг калію та багато мікроелементів.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення цибулевих культур комплексними мікродобривами

Фаза розвитку   Препарат
Норма внесення, л/га (т)  Значення

відкритий ґрунт

Цибуля-ріпка

1

Обробка насіння*

«РОСТОК» Плодоношення

3

Підвищення якості посівного матеріалу.

Підготовка сіянки**

2

Після випрямлення сходів – 1 справжній листок

«РОСТОК»  Плодоношення

2

Формування більш розвиненої кореневої системи та надземної частини рослин, підвищення інтенсивності фотосинтезу на 10-40%.

3

Наростання листків (через 10-15діб)

«РОСТОК»  Плодоношення

2

Прискорення росту коренів та вегетаційної маси.

«РОСТОК»  Бор

1

За потреби з метою усунення небажаних наслідків нестачі мікроелементів у рослин.

4

Початок формування цибулини

«РОСТОК» Плодоношення

3

Відкладання накопичених запасних речовин у цибулині; підвищення урожайності і поліпшення якості продукції;
подовження терміну зберігання цибулин.

«РОСТОК»  Бор(за потреби)

0,5-1

часник

1

Обробка повітряних цибулин*** чи зубків****

«РОСТОК»  Плодоношення

3

Підвищення якості посівного матеріалу.

2

По тало-мерзлому ґрунту - для озимого!

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення розвитку рослин  і отримання урожаю, усунення жовтого забарвлення листків.

3

2 справжніх листки

«РОСТОК»  Макро

2

Підвищення врожаю – збільшення кількості і розміру зубків.

4

Початок стрілкування

«РОСТОК» Плодоношення

2

Підвищення врожаю – збільшення розміру зубків.

захищений ґрунт

шалот

1

Обробка насіння або до посадкова обробка цибулин*****

«РОСТОК»  Плодоношення

3

Підвищення якості посадкового матеріалу, прискорення росту і розвитку.

2

Через 10 діб після сходів

«РОСТОК» Плодоношення

2

Посилення кущіння.

3

Через 10 діб

«РОСТОК»  Плодоношення

2

Підвищення урожайності як зеленої маси так і цибулин.

батун

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу.

2

Листки 5-10 см

«РОСТОК»  Макро

2

Прискорення росту і розвитку, а у випадку пересадки – покращення приживання рослин (проводиться через 10 діб після висадки рослин).

3

Після першого зрізу (листки 15-20 см)

«РОСТОК»  Макро

2

Підвищення урожайності і якості зеленної продукції.

4

Наступні зрізи

«РОСТОК» Зав’язь

3

*  можливо суміщати з іншими методами обробки насіння: барботування, обробка перемінними температурами, опромінювання, пророщування тощо (висів на сіянку);

** підготовка сіянки включає: намочування, пророщування, яровизацію, обігрів (40оС протягом 8 годин), за сівби зубками обробку не проводять;

*** незалежно від строку посіву і призначення: весна (формуються однозубкові цибулини ярого часнику), під зиму (І половина жовтня – однозубкові цибулини озимого часнику), літом (1-5 липня – задля отримання багатозубкового часнику);

**** зубки (оптимально масою 10-15 г) без ознак пошкоджень і хвороб замочують у розчині мікроелементів протягом 12 годин;

***** для прискорення відростання листя, перед висадженням цибулин обрізають шийку по плечиках і замочують в теплій воді при температурі +40 ... +45°С протягом 2-3 год або 1 добу в непідогрітій воді.

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Мідь, «РОСТОК» Марганець, «РОСТОК» Молібден та«РОСТОК» Цинк.

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння (прискорення проростання на 10-16 діб), зубків чи сіянок;
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • підвищенню приживання розсади за розсадного способу вирощування;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб (борошниста роса, плямистість та ін.);
  • зменшує стрес рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників (ЗЗР);
  • покращенню якості (підвищення вмісту вітамінів і сухих речовин, зниження вмісту нітратів);
  • збільшенню урожайності культури на 10 %;
  • подовженню терміну зберігання продукції.
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л
N Р2О5 К2О Na2О MgO 3 Fe Mn B Zn Cu Mo Co

«РОСТОК» Макро

60

120

60

-

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

 

«РОСТОК»  Плодоношення

-

100

200

-

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

 

«РОСТОК» Зав’язь

-

-

-

4

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

 

«РОСТОК»  Бор

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

 

«РОСТОК»  Мідь

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

75

-

 

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Коренева система цибулевих культур мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення цих культур макро- і  мікроелементами. За недостатньої забезпеченості рослин ними неможливо отримати високі врожаї, саме тому проведення позакореневих підживлень є таким важливим і ефективним заходом у технології вирощування цих культур.

Мідь(Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Марганець (Мn)Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

При використанні матеріалів цієї сторінки посилання на ROSTOK-UA.COM обов'язкове, для інтернет-видань - гіперпосилання, не закрите для індексації пошуковими системами.

а


Система Orphus Задати питання
Український Аграрний Ресурс, 2011-2015
Всі права захищені законом
При використанні матеріалів посилання на сайт www.rostok-ua.com обов'язкове.
Для інтернет-видань - гіперпосилання не закрите для індексації пошуковими системами.