При виборі мікродобрив в першу чергу звертаєте увагу на:

  • Вміст елементів в добриві
  • Ціну
  • Форму добрив
  • Екологічність
  • Всі показники

Print

Томати

save

Томат - одна з найважливіших овочевих культур. Плоди томатів містять велику кількість вітамінівB1, B2,C, P, PP, провітамін A, цукри (2,1-8,8%), яблучну і цитринову кислоти та мінеральні речовини. Томати споживають свіжими, вареними, солоними, маринованими; з них виготовляють томатний сік, томат-пюре, кетчуп та ін. Помідор відноситься до родини Пасльонових.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення томатів комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Томати

3

Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.

2

8-9 листків (через 2-3 тижні)

«РОСТОК»  Томати

2

Посилення цвітіння.

«РОСТОК»  Селітра Кальцієва

1

3

Бутонізація
(через 2-3 тижні після останнього)

«РОСТОК»  Селітра Магнієва

1

Задовольняється потреба культури у магнії.

«РОСТОК»  Томати

2

Підвищується урожайність, покращується якість продукції.

4 Зав'язування плодів «РОСТОК»  Плодоношення 3

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Залізо, «РОСТОК» Марганець, «РОСТОК» Бор, «РОСТОК» Цинк та «РОСТОК» Мідь

Вміст поживних елементів у добривах  «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • прискоренню росту та розвитку рослин;
  • підвищенню інтенсивності фотосинтезу на 10-40%;
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню кількості продуктивних квіток та маси плодів;
  • підвищенню врожайності культури на 10-15%;
  • поліпшенню показників якості плодів (підвищення вмісту вітамінів, зокрема вітаміну С, сухих речовин, цукрів, зменшення вмісту нітратів, покращення смакових властивостей);
  • подовженню терміну зберігання продукції.
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л
N MgO СаО 3 Fe Mn B Zn Cu Mo Сo

«РОСТОК»  Томати

40

-

-

29

10

5

4

3

1,5

0,2

0,01

«РОСТОК» Селітра Магнієва

120

130

-

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

85

-

165

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Рослини помідору виносять з 1 га у 1 т основної і відповідної кількості побічної продукції, кг: магнію – 2-3; г: заліза – 63, марганцю – 12, бору – 1,1, цинку – 4, молібдену - 0,1.

Помідор має певні особливості живлення, а нестачу поживних речовин для рослини можна визначити візуально, спостерігаючи за розвитком рослини, забарвленням листків тощо.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Марганець (Мn)Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив  «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

При використанні матеріалів цієї сторінки посилання на ROSTOK-UA.COM обов'язкове, для інтернет-видань - гіперпосилання, не закрите для індексації пошуковими системами.

Система Orphus Задати питання
Український Аграрний Ресурс, 2011-2015
Всі права захищені законом
При використанні матеріалів посилання на сайт www.rostok-ua.com обов'язкове.
Для інтернет-видань - гіперпосилання не закрите для індексації пошуковими системами.