Чи проводите Ви осіннє позакореневе підживлення мікродобривами пшениці озимої?

  • Так
  • Ні

Print

Соя

save

Соя - найважливіша білково-олійна культура світового землеробства.

В даний час на досить високому рівні в багатьох країнах знаходиться виробництво продуктів з соєвих бобів, які використовуються для випуску широкого асортименту харчових продуктів. Інтерес до соєвих продуктів пов'язаний, перш за все, з унікальним хімічним складом сої. Вона не має собі рівних серед сільськогосподарських культур за вмістом білкових речовин, які за амінокислотним складом були б так само близькі до м’яса тварин і засвоювалися людиною на 90%. Залежно від місця і умов вирощування сої вміст поживних речовин може змінюватися в значних межах: наприклад, білок - від 29 до 50,3%, жир - від 13,5 до 25,4%, а сума білку і жиру - від 52 до 65%. Крім запасних білків в насінні сої в менших кількостях містяться структурні білки, що входять до складу різних структурних елементів клітини і каталітичні (ферментні) білки. Важливе значення сої полягає в тому, що її білок за амінокислотним складом наближається до високоцінних білків тваринного походження і може з успіхом замінювати його в раціонах будь-якого типу.

В цілому за вмістом білку соя не має собі рівних і містить 34,9% рослинного білку, тоді як вміст білку в курячих яйцях становить 12%, сирі - 25, яловичині - 22, риби - 20%.

Насіння сої, як і інших бобових культур, багаті вітамінами, особливо групи В. Причому встановлено, що в насінні сої в 3 рази більше вітаміну В1, ніж у сухому коров'ячому молоці. Вітаміну В2 в сої в 6 разів більше, ніж у пшениці, ячмені, вівсі, горосі. Також необхідно відзначити значний вміст у сої вітамінів РР і Е.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення сої комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Бобові

3

Підвищення якості посівного матеріалу (схожості).

2

3-5 справжніх листків
(гілкування стебла)

«РОСТОК» Бобові

2

Формування більш розвиненої кореневої системи та надземної частини рослин, збільшення площі листкового апарату та продуктивності фотосинтезу, збільшення кількості бульбочкових бактерій та інтенсифікації симбіотичної азотфіксації.

«РОСТОК» Макро

1

3

Початок бутонізації

«РОСТОК» Зав’язь

1

Підвищення урожайності  культури на 10-15%, зростання вмісту білку в зерні, покращення  посівних властивостей.

«РОСТОК» Бобові

2

«РОСТОК» Молібден 0,5

4

Формування бобів

«РОСТОК» Бобові

2

«РОСТОК» Плодоношення

2

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Бор, «РОСТОК» Молібден та «РОСТОК» Цинк

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»®  та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»®  сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • зміцненню кореневої системи та посиленню фіксації азоту з атмосфери бульбочковими бактеріями;
  • активному наростанню вегетативної маси;
  • посиленню стійкості до хвороб та шкідників (бульбочковий довгоносик до 40%);
  • закладанню репродуктивних органів з більшою кількістю квіток та бобів; 
  • підвищенню якості бобів (вмісту білка, вітамінів);
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%.
Мікродобриво Склад мікродобрива, г/л
N Р2О5 К2О Na2О MgO 3 Fe Mn B Zn Cu Mo Co

«РОСТОК»  Макро

60

120

60

-

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

-

«РОСТОК» Бобові

80

-

-

-

47

33

6

8

5,4

8

2

0,3

0,004

«РОСТОК» Зав’язь

-

-

-

4

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

«РОСТОК» Цинк

-

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Бор (B)  Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Цинк (Zn) Під впливом цинку підвищується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин. Велике значення цинку в окисно-відновних реакціях дихання, у регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК.

Цинк позитивно впливає на жаростійкість рослин і формування зернівок в умовах суховіїв, де він сприяє нагромадженню в квітках органічних кислот, які виступають захисними речовинами. Крім того, цей елемент підвищує холодостійкість рослин.

За нестачі цинку порушується синтез білка і його вміст у рослинах зменшується. Це пояснюється тим, що за його нестачі в рослинах нагромаджуються аміди та амінокислоти, тобто розчинні азотні сполуки. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми фосфору і вапна, низька температура ґрунту.

Мідь (Cu) Найбільша кількість міді засвоюється рослиною від фази кущіння до колосіння. Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Кобальт (Co) Особливо кобальт необхідний бобовим рослинам, оскільки бере участь у процесі фіксації атмосферного азоту. Кобальт входить до складу кобаломіну (вітамін В12), який синтезується бактеріями в бульбочках бобових рослин, а також до складу ферментів азотфіксуючих організмів, що беруть участь в синтезі метіоніну, ДНК і поділі клітин бактерій. Кобальт впливає також на функціонування фотосинтетичного апарату, синтез білка.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»®  дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

При використанні матеріалів цієї сторінки посилання на ROSTOK-UA.COM обов'язкове, для інтернет-видань - гіперпосилання, не закрите для індексації пошуковими системами.

Система Orphus Задати питання
Український Аграрний Ресурс, 2011-2015
Всі права захищені законом
При використанні матеріалів посилання на сайт www.rostok-ua.com обов'язкове.
Для інтернет-видань - гіперпосилання не закрите для індексації пошуковими системами.