При виборі мікродобрив в першу чергу звертаєте увагу на:

  • Вміст елементів в добриві
  • Ціну
  • Форму добрив
  • Екологічність
  • Всі показники

Print

Просо

save

Просо – цінна хлібна, технічна і кормова культура. Зерно проса містить 55-58 % крохмалю, 10-11 % білку, 4 % жиру, характеризується високим вмістом клітковини (3-8%). З проса виробляють крупу, борошно та корм для худоби (зерно, лузгу, солому). Просо є цінною круп’яною культурою, яка здатна забезпечити відносно високі і досить стабільні врожаї, навіть у посушливі роки. За дотримання технології вирощування воно дає часто вищий урожай, ніж інші зернові культури. В Україні просо можна сіяти пізно, що дає змогу рослинам продуктивно використовувати літні опади. Тому просо широко використовують як страхову культуру для пересіву загиблих озимих та ранніх ярих і для пожнивних посівів на зелений корм. Просо - це культура без відходів. Завдяки значній кількості крохмалю просо використовується для виробництва спирту, а в останній час у світі компанії з генетики рослин активно працюють над перетворенням проса в енергетичну рослину. Солома та полова проса за своїми якостями наближаються до лугового сіна (0,41 к.о.). Просяне ж сіно краще від сіна з вівса, сорго, кукурудзи чи тимофіївки, а за якістю зеленої маси просо переважає кукурудзу та сорго. Посівні площі просяних займають четверте місце у світі серед основних зернових культур. В останні роки виробництво проса збільшилось у багатьох країнах Америки, Європи та Азії. В Україні ж за останні 6-7 років посівні площі проса зменшилися майже вдвічі.

У проса добре розвинена коренева система, яка при цьому має слабку засвоювану здатність. Саме тому, рослини потребують достатньої кількості легкозасвоюваних поживних речовин, на внесення яких вони сильно реагують. Культура відрізняється своєю легкою пристосовністю до ґрунтово-кліматичних умов, теплолюбна, посухостійка, жаростійка, добре переносить підвищену концентрацію солей в ґрунті. Тому і вирощуються переважно у Степу, але може вирощуватися і в умовах Лісостепу та Полісся, де вона є одною з найбільш перспективних зернофуражних культур. Просо найбільш чутливе до мікроелементів: марганцю, цинку, заліза, молібдену; менш чутливе до – міді, слабко реагує на – бор і сірку.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення проса комплексними мікродобривами

Фаза розвитку

Препарат

Норма внесення, л/га(т)

Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Зерновий

3

Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.

2

3-4 листки

«РОСТОК» Макро

2

Зміцнення кореневої системи;
підвищення продуктивної кущистості і як наслідок - підвищення урожайності;
збільшення площі листової поверхні; підвищення стійкості до хвороб.

3

Кущення

«РОСТОК»  Зерновий

2

Інтенсивне збільшення площі листової поверхні (підвищення чистої продуктивності фотосинтезу на 10-40%) та як наслідок збільшення врожайності, зміцнення кореневої системи.

«РОСТОК»  Плодоношення

1

4

Викидання волоті
(за 20 діб)

«РОСТОК»  Зерновий

3

Підвищення врожайності та покращення показників якості зерна (утворення масивних волотей).

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Цинк, «РОСТОК» Марганець, «РОСТОК» Залізо та «РОСТОК» Молібден

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив«УАРОСТОК»® сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб;
  • зростанню продуктивної кущистості;
  • підвищенню жаростійкості та посухостійкості рослин; 
  • збільшенню урожаю зеленої маси (вирощування на зелений корм);
  • покращенню якості зерна;
  • збільшенню урожайності культури на 10-15 %.
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л
N Р2О5 K2О MgO 3 Fe Mn B Zn Cu Mo

«РОСТОК» Зерновий

80

-

-

51

37

3,6

12

2

2

9

0,05

«РОСТОК»  Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

Мікродобрива «УАРОСТОК»® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Цинк (Zn) Під впливом цинку підвищується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин. Велике значення цинку в окисно-відновних реакціях дихання, у регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК.

Цинк позитивно впливає на жаростійкість рослин і формування зернівок в умовах суховіїв, де він сприяє нагромадженню в квітках органічних кислот, як захисних речовин. Крім того, цей елемент підвищує холодостійкість рослин.

За нестачі цинку порушується синтез білку і його вміст у рослинах зменшується. Це пояснюється тим, що за його нестачі в рослинах нагромаджуються аміди та амінокислоти, тобто розчинні азотні сполуки. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми фосфору і вапна, низька температура ґрунту.

Залізо (Fe) Залізо бере активну участь у процесах обміну речовин в рослинному організмі, входить до складу ферментів, активізує дихання, впливає на утворення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, що перш за все беруть учать в окисно-відновних реакціях, це - пероксидаза, каталаза, цитохромоксидази, НАД-Н-ци-тохром-С редуктаза. Ключове положення цитохромів (залізовмісних білково-порфіринових сполук) в обміні речовин пов’язане з транспортом електронів від дихального субстрату до молекулярного кисню. Системи цитохромів – невід’ємна частина складного механізму фотосинтезу. На відміну від цитохромів, залізовмісний білок фередоксин, також є носієм електронів, містить залізо, неміцно пов'язане з сіркою по типу сульфіду. За допомогою фередоксину здійснюється фосфорилювання, при якому енергія світла перетворюється на хімічну енергію, що накопичується в АТФ і НАДФ. Характеризується фунгіцидними властивостями для рослин. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах відмічається хлороз. Перешкоджає засвоєн­ню заліза висока вологість ґрунту.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

При використанні матеріалів цієї сторінки посилання на ROSTOK-UA.COM обов'язкове, для інтернет-видань - гіперпосилання, не закрите для індексації пошуковими системами.

Система Orphus Задати питання
Український Аграрний Ресурс, 2011-2015
Всі права захищені законом
При використанні матеріалів посилання на сайт www.rostok-ua.com обов'язкове.
Для інтернет-видань - гіперпосилання не закрите для індексації пошуковими системами.